Часом буває так що хочеш почути
Речі яких ніколи б не знати
І тягне за руку тебе в то місце
Де думаєш краще б очей не мати
Ти дивишся в кухні на кран і воду
А правда нізвідки не виходить
І дивляться в очі тобі знайомі
А їхні очі твоїм говорять
Спи собі сама, коли біля тебе мене нема,
Спи собі сама, коли біля тебе мене нема,
Спи собі сама, коли біля тебе мене нема,
Спи собі сама, коли біля тебе мене нема.
Часом буває так шо в магазині
Ти хочеш крикнути – ну в чому я винна
Тебе окидають розуміючим оком
Дуже болить хоча й ненароком
І ти ростеш старієш вмираєш
А тої правди так і не знаєш
Боїшся її і від неї втікаєш
і в стінах своїх ти одна засинаєш
Спи собі сама, коли біля тебе мене нема,
Спи собі сама, коли біля тебе мене нема.
Порой бывает так, что хочешь услышать
Вещи, которых никогда бы не знать
И тянет за руку тебя в то место,
Где думаешь глаз лучше б не иметь
Ты смотришь на кухне на кран и на воду
А правда ниоткуда не выходит
И смотрят тебе в глаза знакомые
И их глаза тебе говорят...
Спи себе сама,
В тот час, когда рядом нет меня
Порой бывает так, что в магазине
Ты хочешь крикнуть "В чём же я виновата?!"
Понимающим взглядом тебя изучают
И так больно тебе, хотя вроде нечаянно
И ты растёшь, стареешь, умираешь
Но правды той ты так и не знаешь,
Боишься её, от неё убегаешь
И в стенах своих ты одна засыпаешь
Спи себе сама,
В тот час, когда рядом нет меня
Спи себе сама...
