В той день, коли ми станем собою
Зацвітуть абрикоси, зайвий осад розтане на дні
В той день твої розплетені коси
Як світанкові роси впадуть знов на обличчя мені
В той день, коли ми станем собою
Буде видно так ясно, що ми зможем побачити рай
І в мить сумне стане прекрасним,
зникнуть втомлені гасла і стане вільна дорога за край
саме в той день, коли ми станем собою
в той день, коли ми станем собою
саме в той день, коли ми станем собою
над головою вигляне сонце знов
В той день ми знов будем як діти
і будем далі хотіти шаленіти у морі бажань
той день нас захопить як вітер нас обійме
мов всесвіт у якому не має стражлдань
В той день чомусь слова стануть зайві,
а імена неважливі і непомітні від втоми сліди
і все навколо зникне у сяйві і ми будем обоє
знову тими ким були завжди
саме в той день, коли ми станем собою
в той день, коли ми станем собою
саме в той день, коли ми станем собою
над головою вигляне сонце знов
саме в той день, коли ми станем собою
в той день, коли ми станем собою
саме в той день, коли ми станем собою
ми знов будем двоє і нас поведе любов
і саме в той день, коли ми станем собою
в той день, коли ми станем собою
саме в той день, коли ми станем собою
над головою вигляне сонце знов
саме в той день, коли ми станем собою
в той день, коли ми станем собою
саме в той день, коли ми станем собою
ми знов будем двоє і нас поведе любов
ми знов будем двоє і нас поведе любов
і над головою сонце засяє знов
